Вступ

         Першою мотивацією виникнення проекту є те, що сучасності не потрібні бездумні виконавці. Будь-яка діяльність людини повинна бути осмисленою, обдуманою і творчою. Тому в процесі навчання необхідно розглядати і засвоєння знань, і розвиток пізнавальних властивостей. Розвиток мислення в учнів є дуже важливим і актуальним. Він дозволяє досягати вищого рівня знань і глибокого розуміння предмета, раціонально організовувати роботу, формує самостійність.

         Другою причиною виникнення проекту є спад рівня знань  і умінь учнів на початку 9 класу. Існує принципова різниця між програмами вивчення фізики у 7-8  і 9-11 класах. Прехід від першої до другої ступені у великої кількості учнів викликає труднощі пов’язані із новим рівнем вимог, збільшенням елементів математики, зміщенням акцентів у бік розв’язування задач. Пом’якшити цей перехід, зменшити труднощі, повисити якість знань, розробити методи, як цього досягти є завданням даного проекту.

         Постановка проблеми

         Кожен учитель фізики при переході учнів з 8-го у 9-й клас помічав, як важко значна кількість учнів починає спиймати матеріал. Часто знижується рівень успішності всього класу. Якась невидима перешкода не дозволяє учням вільно читати графіки рухів, виводити фізичні формули, розв’язувати розрахункові задачі. Окрема проблема – запам’ятовування великої кількості формул, математичних виразів.

Деякі учні з часом адаптуються до нових вимог і до кінця другого семестру аналіз успішності дає більше підстав до оптимізму. Ми стоїмо перед фактом наявності серйозної проблеми.

         Шляхи розв’язання проблеми

         Щоб розв’язати проблему, насамперед слід з’ясувати причини її виникнення. Якщо усунути ці причини – проблема зникне.

         Однією з причин складної адаптації учнів до більш високого рівня вивчення фізики, який починається у 9 класі, є недостатній розвиток логічного мислення. Якісний стрибок у вимогах, непідготовленість учнів приводить до зниження результатів оцінювання знань і вмінь і, як наслідок, заниження самооцінки, зменшення інтересу до предмету, втрати мотивації до навчання.

         Розв’язання цієї проблеми я бачу у поступовому введенні елементів логіки на уроках фізики у 7 і 8 класах. Це необхідно здійснювати при введенні термінів, визначень, формуліровок законів, при розв’язанні якісних і кількісних задач, при виконанні фронтального експерименту, поясненні результатів дослідів.

         При регулярному повторенні побудов логічних схем, з’ясуванні причин, наслідків, зв’язків, побудові абстракційних моделей, переносі якостей з одного явища на інше, узагальнень, систематизацій розвиваються необхідні навички, які так широко використовуються при вивчені другої ступені фізики. Цей процес має іти невимушено, як діалог між учителем і учнем, як невеликі доповнення до основного матеріалу уроку. З часом таким моментам треба приділяти більше уваги і часу і, як кінцевий етап, слід дозволити учням самостійно виконувати перечислені види робіт.

Розділ 1. Розробка завдань для роботи над змістом фізичних понять.

         Фізичні терміни і поняття – це мова науки. Успішне оволодіння термінологією – це гарний початок, це перша сходинка на шляху до формування наукового світогляду. Другим кроком має стати вміння чітко визначати поняття, а ще краще – засвоєння правил складання визначень. Це надасть мисленню такі якості як точність, чіткість, визначеність і формує логічні вміння: аналіз, порівняння, як розрізнювати, абстрагувати і узагальнювати.

         Визначення повинно включати належність поняття до певної категорії (явище, пристрій, тіло, величина, властивість та ін.)

         Визначення повинно розкривати зміст поняття по його суттєвим ознакам. Наприклад: для приладів – це особливості будови чи принцип роботи; для явищ і процесів – характер протікання; для матеріальних об’єктів і властивостей – їх характерні особливості.

         У визначенні часто зазначається спосіб вивчення числового значення величини (шлях – відстань, довжина траєкторії).

         Новий фізичний термін чи поняття спочатку чітко промовляє вчитель, потім учні. Іноді доцільно дати переклад походження терміна. Це дає можливість більш глибоко зрозуміти його зміст, розширює кругозор, розвиває пізнавальний інтерес.

         Ітак, термін введено, зміст поняття розкрито.

         Зазвичай, вчитель після цього переходить до іншого виду роботи (закріплює знання, розкриває практичне застосування і т. д.)

         Я пропоную в цей момент, одразу після введення нового поняття, організувати роботу по осмисленню змісту, ввести прийоми, що заставляють учнів думати. Це І тип завдань.

          На одному з перших уроків фізики у 7 класі при вивченні теми "Молекули” можна організувати таку роботу над поглибленням розуміння змісту матеріалу.

         На кодослайді, чи просто на дошці, виписуємо тезу "Всі молекули однієї і тієї ж речовини однакові”. Далі даємо завдання: вилучити із твердження слова "однієї і тієї ж”.

         Чи змінився зміст?

         Навіщо ці слова введено?

         Далі пропонуємо слово "речовина” поставити у множині.

         Чи змінився зміст?

         Підсумовуємо, що однаковими можуть бути молекули тільки у однієї і тієї ж речовини, а у різних речовин молекули різні. Після цього можна переходити до прикладів.

         Подібний вид роботи не займе багато часу, але принесе надзвичайну користь. Учень декілька разів звертається до одного і того ж означення, перефразує його, обдумує. В ході такої роботи означення запам’ятовується вже на уроці і учні починають глибоко його розуміти.

         ІІ тип вправ я пропоную проводити при закріпленні вивченого матеріалу.

1.     Розташувати терміни від більш загального до менш загального (рівномірний рух, рух, механічний рух).

2.     Що є більш загальним – поверхня чи вільна поверхня рідини? Чому?

ІІІ тип завдань – це вивчення ряду явищ і виявлення спільних ознак.

Із приведених нижче різних видів рухів виявити рівномірні.

         Автобус проїжджає шлях між зупинками;трамвай їде по прямолінійній ділянці дороги так, що через рівні проміжки часу проходить рівні відрізки шляху; супутник рухається навколо Землі по коловій орбіті і за любі рівні проміжки часу проходить рівні відрізки шляху.

Після того, як учні дають відповідь, підкреслюємо спільну ознаку, по якій вони виявили рівномірність руху. Можна звернути увагу на поняття необхідної і достатньої умови.

         ІV тип завдань пропонує порівнювати різні формуліровки одного і того ж поняття, вірними можуть бути декілька варіантів.

         Траєкторія - це будь-яка лінія, по якій рухається тіло.

         Траєкторія – це лінія, яку описує тіло під час руху

         Траєкторія – це лінія, по якій рухається тіло

         V тип – це завдання, в яких необхідно оцінити правомірність сполучення фізичних термінів із словами розмовної мови.

         Який з виразів вірний (густина тіла, густина речовини, густина речовини тіла); (робота затрачена, робота здійснена)

         Всі п’ять типів завдань по роботі над термінологією здаються учням на перший погляд простими. Виконуючи їх, учень вичитує і перефразує визначення, чи перечитує два, здається, однакових визначення, чи виключає, чи добавляє слово, шукає відмінності і подібності. При цьому він ненав’язливо, непомітно починає порівнювати, співвідносити судження, аналізувати слова, словосполучення, а ,значить, мислити, думати.

Розділ 2. Прийоми застосування дедуктивних методів на уроках.

         Спостереження показують, що учні порівняно легко виконують завдання по відтворенню знань, але затруднюються переносити їх у нову ситуацію. Така дія вимагає розмірковувати дедуктивно.

                Під дедукцією розуміють рух знань від загального до конкретного одиничного, вивід наслідків із посилок. Вона тісно пов’язана із індукцією – такою формою мислення, коли з одного чи декількох суджень виводиться загальне знання. Ці методи широко використовують при виводах формул, розв’язуванні задач.

2.1.  Вивід формул

Вивід формули гідравлічної машини

         Аналізуємо умову: сила  F1  діє на поршень, площа якого  S1 , і чинить тиск на рідину у першому циліндрі. 

         Аналізуємо процес передачі тиску поршню, площа якого  S2  і в символічній формі записуємо закон Паскаля: 

p1=p2 , але відомо із визначення тиску, що   p=F/S

Слідством з цього є те, що

F1/F2= S1/ S2

         Аналізуємо відповідь і робимо висновок, що в гідравлічній машині сила, що діє на поршень прямопропорційна його площі.

2.2. Вивід одиниць вимірювання фізичної величини

Одиниці вимірювання швидкості руху

Запишемо формулу швидкості v=s/t . Значить, щоб вивести одиниці вимірювання швидкості, необхідно одиниці вимірювання шляху поділити на одиниці вимірювання часу. Одиниця вимірювання шляху – метр (м), одиниця вимірювання часу – секунда (с). Відповідно, одиниця вимірювання швидкості – метр за секунду (м/с).

Абсолютно аналогічні дедуктивні схеми використовують і при виведенні інших похідних одиниць вимірювання фізичних величин.

2.3.         Розв’язування розрахункових задач

При розв’язуванні розрахункових задач в першу чергу семикласників необхідно навчити користуватися фізичними формулами, а саме перевести їх від вміння розв’язувати математичні рівняння з невідомими x, y до вміння розв’язувати рівняння з фізичними величинами. Особлива увага звертається на те, як кожен раз одні і ті самі відомі прийоми переносяться у нову ситуацію. Цей елемент дедукції використовується при розв’язанні кожної задачі. Дуже корисно одразу привчати учнів записувати пояснення до своїх дій, розмірковування, аналізувати умову задачі і отриману відповідь. 

2.4.         Розв’язування якісних задач

Використовуючи метод дедукції можна вчити учнів аналізувати процес, про який йдеться в умові задачі. Задаємо класу чи окремому учневі якісну задачу для самостійного розв’язування. Після отримання відповіді, вчитель, за допомогою додаткових запитань, повинен відтворити аналіз умови і логічну схему розмірковувань під час розв’язку.

Розв’язуючи задачі, учні привчаються до аналізу умови. Їм доводиться відповідати на запитання, що дозволяють вникнути в суть процеса: про яке явище йдеться в задачі, які тіла приймають участь, які закони описують і пояснюють ці явища, які математичні вирази цих законів, від чого залежать і від чого не залежать фізичні величини, який прогнозований результат процесу. Після розбору цих питань стає зрозумілим алгоритм, по якому будується логічна схема розмірковувань,  дедукційні посилки, що виводять до вірної відповіді.

Розділ 3. Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків

         Кожне фізичне явище, що вивчається, потрібно не тільки спостерігати, а й виявити умови протікання, пояснити його механізм, з’ясувати, що саме і як впливає на це явище, розібратися, що було було до початку спостережень і спрогнозувати подальший розвиток.

         Для цього необхідно використовувати завдання, що формують вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

         Завдання типу: "Вкажіть причину (наслідок) явища” допомагають проникнути у суть фізичної науки, зрозуміти роль теорій , вивчити механізми фізичних процесів. Учні часто вважають, що у визначенні поняття є і причина, а це не так, тому також можна підібрати завдання на роз’яснення цих моментів.

         Роботу на встановлення причинно-наслідкових зв’язків бажано проводити під час закріплення учбового матеріалу, а також при опитуванні учнів, коли є потреба встановити глибину розуміння матеріалу.

Розділ 4. Прийоми логічної обробки результатів фізичних дослідів.

         Прийоми дедукційних і індукційних розмірковувань можна використати для пояснення дослідів. Це можуть бути досліди, якими вчитель доповнює пояснення нового навчального матеріалу , це можуть бути експериментальні задачі. Можна спробувати запропонувати учням самостійно пояснити побачене, вислухати версії, вибрати вірні, розмістити ідеі у логічній послідовності. Логічні схеми можна показати на екрані, відобразити на дошці, вони повинні бути перед очима  в учня весь час, коли іде обговорення. Поступово в учнів формується вміння чітко визначати, яке явище вони спостерігають, якими фізичними законами воно описується, чому отримуємо саме такий результат і що на цей результат впливає. Другий момент роботи такого типу, який можна запровадити в класах, де учні вже мають початкові навички, - це до проведення експерименту запропонувати спробувати спрогнозувати результат досліду спираючись на знання фізичних законів, закономірностей. Діти із задоволенням і дуже активно включаються в таку роботу, іноді в класі виникають абсолютно протилежні версії, і кожна сторона наводить свої аргументи. Учнівські ідеї можна виписати на дошці, піля цього провести експеримент, викреслити невірне і ще раз чітко проговорити пояснення результату.